|
Ольга Солодуха
| Регіон становлення: | смт. Головно, Волинська обл. |
| Регіон проживання: | м. Львів |
| Вік: | 24 |
| Основна сфера діяльності: | — |
| Досягнення: |
2009 – член Національної спілки журналістів України, |
Із есе
|
У своєму житті я планую зробити для України якомога більше корисного. Пройшло майже два роки відтоді, як я закінчила університет і працюю на, здавалося б, хорошій роботі. Але щось мене тримає в путах, не дає повністю розкритися. Я зрозуміла, що мені потрібна робота, де я зможу реалізувати творчий потенціал, де прийматиму рішення, де матиму вплив, де нестиму відповідальність і де бачитиму конкретний результат. Тому я видозмінюватиму місце роботи, яким би воно перспективним не здавалось, бо турбуюсь не про «місце» (як переважна більшість у держустановах), а про результати своєї праці. Я постійно аналізую прожитий шлях і весь час незадоволена зробленим за своє 24-річчя. Дехто до цього часу зробив набагато більше, - думаю я. Але дехто не має і того, що маю я, - заспокоюю себе. Однак, перемагає критична самооцінка. Тож я в пошуках, хоча певні пріоритети для себе вже визначила: хотіла б працювати в інформаційній сфері і продовжувати роботу в галузі університетської освіти, опублікувати книгу про своє селище Головно, написати дисертацію, активніше зайнятися громадською діяльністю та брати участь у політичних процесах, не забуваючи при цьому про обов’язок дружини й матері. А ще я переконана, що Україну чекає яскраве майбутнє – і мені тут теж буде чим гордитися. Просто потрібен час і надані можливості. |
Адже «кожна людина повна вічності вщерть» (М.Семенко) – одна з моїх улюблених цитат. І в епоху змін жити все ж таки прекрасно, хоч і непросто.



