Учасники — Нові лідери

Олександр Лозовицький

Регіон становлення:	Сумська область, місто Конотоп
Регіон проживання:	Київ
Вік:	40
Основна сфера діяльності:	керівник Центру молодіжної політики, Міністерство України в справах сім"ї, молоді та спорту

Досягнення:

Створене креативне фахове міжнародне молодіжне громадсько-політичне об’єднання - Міжнародна спілка громадських організацій «Альянс молодих політологів, політтехнологів та політиків України» стало найбільшим молодіжним професійним об'єднанням у суспільно-соціальній сфері.

Успішна практична громадсько-політична та консалтингова діяльності у 17 країнах Світу.

Інформаційно-аналітична Всеукраїнська експертна мережа, що об’єднує понад 4000 експертів у 22 галузях стала найбільшою.

Фабрики думок з питань національної ідеології, молодіжної політики, енергозберігаючих технологій та демографічної ситуації в Україні стали найбільшими за експертним забезпеченням громадськими науковими заходами.

Правничо-політологічний напрямок роботи Координаційного Комітету з організації та проведення IV Всесвітнього Форуму українців (1 червня – 17 серпня 2006 р.) було визнано пріоритетним у розвитку діаспори.

Робота секції державно – політичного розвитку IV Всесвітнього Форуму українців (18 – 20 серпня 2006 р.) стала найєфективнішою.

Розроблена та прийнята на IV Всесвітньому Форумі українців Геополітична стратегія розвитку світового українства (2006 р.).

Розроблена та прийнята на IV Всесвітньому Форумі українців Концепція державно-політичного розвитку світового українства (2006 р.).

Форум української діаспори четвертої хвилі еміграції (м. Київ, 22 серпня 2007 р.) та Перший Економічний форум українців Світу (м.Київ, 30 листопада – 1 грудня 2007р.) стали подіями року світового українства.

Розроблена Концепція української національної молодіжної політики (2007 р.) визнана експертами найефективнішою.

Видання інформаційно-аналітичної щорічної державної доповіді "Студентська молодь України: сучасний вимір" Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2008 р.

Впровадження Доктрини державної молодіжної політики України «Вершини – молодим!» (2009 р.).

Написання 212 публікацій, в тому числі, колективної монографії, 14 матеріалів у наукових збірках, 46 зареєстрованих і опублікованих провідними вітчизняними й світовими друкованими виданнями наукових праць з політології, державного управління, геополітики, менеджменту, економіки та юриспруденції, а также 84 наукові роботи в електронних виданнях.

Розробка, впровадження та ліцензування магістерських програм “Бізнес-адміністрування” та “Державне управління”; 26 робочих навчальних програм предметів відповідних спеціальностей за напрямками підготовки “Політологія”, “Соціологія”, “Менеджмент”, “Економіка”, “Правознавство”, “Міжнародні відносини”; 28 робочих навчальних планів за освітньо-кваліфікаційними рівнями “бакалавр”, “спеціаліст”, “магістр”.

Викладання 16 навчальних дисциплін за матеріалами яких створено авторські курси лекцій.

Створення тренінгових програм, розробка і проведення тренінгів та майстер-класів суспільно-політичного й бізнесового спрямування за матеріалами яких створено 27 авторських модулів.

Досвід застосовано під час організації й роботи 186 всеукраїнських та міжнародних науково – практичних конференцій, наукових семінарів, виставок, презентацій та круглих столів.

Результати науково-педагогічної діяльності – вихованці переможці та призери обласних предметних олімпіад 1992-1994 рр. з “Історії України” (Сумська обл.) та Всеукраїнської олімпіади 2003 р. з предмету “Політологія”.

Із есе

Досвід незалежного державотворення свідчить, що в часи, коли Україна стоїть обличчям до Європи, напрочуд болісно відчувається відсутність всеоб’єднуючого державотворчого процесу. В цьому контексті великого значення набуває функціонування суспільства, як генератора майбутніх звершень нації, що знаменує системну модернізацію в індустріально-технологічному дусі.

Як новий лідер України планую сприяти вдосконаленню державно-політичної системи, зміцненню влади, верховенства права, необхідності порядку та злагоди, збереженню традиційних цінностей, сприяючи прогресу та вирішенню великих економічних завдань за сучасних умов глобалізації. Якщо я переконаний, то буду добиватися окресленої мети, вкладаючи в її досягнення всього себе, навіть якщо відчую, що все проти мене і земля нестабільна під ногами. Саме в цьому полягає місія мого лідерства.

Україна має стати організованішою, ефективнішою, енергійнішою, а ніж інші країни регіону. Якби Україна змогла б вийти на рівень загально поширений у країнах першого світу стандартів громадської та особистої безпеки, охорони здоров’я, освіти, телекомунікацій, транспорту і обслуговування, то вона би стала базою для підприємців та інших професіоналів державного прогресу. Ми повинні повірити в нашу молодь, в її енергію, чесність та інтелект. Водночас, маємо створити для інвесторів можливості працювати успішно і прибутково, попри обмеженість внутрішнього ринку і природних ресурсів, вкладати кошти в галузі можливих технологічних проривів, але диверсифікували ризики.

Характерною рисою державотворення має стати перевага національних інтересів над політичними, ідеологічними, економічними та багатьма іншими. Пріоритетне значення в даному процесі я віддаю національній ідеї, сучасне тлумачення якої включає відданість нації власним інтересам через виняткову форму – ідеологічну зверхність. Вона є втіленням національної самосвідомості та самоідентифікації але акцент робиться на пріоритетності певних цінностей, єдності й солідарності нації, національній державності. Складається з чітко сформульованої мети, з образу ідеалу, до якого прагне національна воля, з мотивів та думки, що надає почуттям якісно означеної форми. Проте вищим виявом національної ідеї є розуміння політичної мети нації, її прагнення до ідеального самовлаштування – в господарській, духовній і культурній сферах, у соціальному устрої. Ця ідея, як правило, грунтується на вираження національної волі через сильного лідера і групу ентузіастів, організованих в партію.

Виконавча влада не повинна залежати від парламенту, що єдність, згуртованість і внутрішня дисципліна уряду повинні бути священними, інакше керівництво держави швидко стане неспроможним і нечинним. Саме глава держави повинен брати до уваги загальний інтерес у своєму виборі урядових осіб, враховуючи орієнтацію парламенту. Він повинен бути третейським суддею, що стоїть над політичними обставинами буденності, виконуючи цю функцію звичайним порядком у кабінеті або в особливо складні періоди доручити нації прийняти своє суверенне рішення шляхом виборів.

Крім цього, українським виборцям не притаманні традиційність, поштивість і прагматизм. Вони віддзеркалюють глибші соціальні розбіжності та підтримують більш крайні політичні партії. Внаслідок в країні з’явилася надмірна кількість політичних партій. А чим енергійніше і неслухняніше політичне суспільство, чим численніші фракції на політичній сцені, тим неспроможнішим стає уряд. Саме такому суспільству дуже важливо мати могутню і дієву владу, в якій і відчуває нестачу Україна. Так для України актуальною є орієнтація на компенсацію фінансово-економічної слабкості за рахунок активізації зовнішньої політики шляхом маневрування на міжнародній арені та максимального використання політичних, моральних та інших резервів, які в змозі дати державі вплив більший від того, на який вона могла би розраховувати завдяки своїм наявним матеріальним ресурсам.